Geschichte der Einrichtung

Das Kommunale gemeinnützige Unternehmen „Regionales Blutspendezentrum Ternopil“ des Regionalrats Ternopil ist eng mit der Entwicklung der Transfusionsmedizin in der Ukraine verbunden. Nach vier entscheidenden Entwicklungsphasen ist unsere Einrichtung zu einer modernen medizinischen Institution geworden, die ukrainischen und internationalen Qualitätsstandards entspricht.

Die ersten Entwicklungsschritte (1930–1941)

In dieser Zeit begann die Entwicklung des Blutspendedienstes und der Notfallchirurgie. 1938 wurden im Gesundheitswesen der Sowjetunion die ersten regionalen Bluttransfusionsstationen gegründet. Historischen Archivunterlagen zufolge verfügte Ternopil bereits 1940 über eine eigene Bluttransfusionsstation. Sie gehörte zu den 14 medizinischen Einrichtungen, die die Bevölkerung von Ternopil versorgten.

Wiederaufbau nach dem Krieg (1945–1965)

Bis 1960 befand sich die Bluttransfusionsstation der Region Ternopil in der Stadt Tschortkiw. Der Bau eines eigens dafür vorgesehenen Gebäudes in Ternopil begann bereits 1958. Am 1. Januar 1960 wurde der erste Eintrag zur Regionalen Bluttransfusionsstation Ternopil im Anordnungsbuch vermerkt. In dieser Zeit begann die Station mit der Herstellung von Blutkomponenten wie Erythrozytenkonzentrat, Leukozyten-Thrombozyten-Konzentrat und Plasma. Auch Methoden der immunhämatologischen Blutuntersuchung wurden aktiv eingeführt.

Entwicklung neuer Technologien zur Gewinnung von Blut und Blutkomponenten (1965–1985)

In dieser Zeit gab es erhebliche technologische Fortschritte. In der Abteilung für Blutkonservierung begann man, alkoholbehandeltes Blut und heparinisiertes Blut zu gewinnen sowie Erythrozytensuspensionen und gewaschene Erythrozyten herzustellen. Außerdem wurden Fibrinogen und antistaphylokokkales Plasma produziert. 1967 wurde erstmals ein Verfahren zur Plasmagewinnung eingeführt: die manuelle Plasmapherese. 1970 wurde ein Labor zur Fraktionierung von Blutproteinen eröffnet, in dem Albumin und Masern-Immunglobuline hergestellt wurden. Später kam die Herstellung weiterer Präparate hinzu: antihämophiles Gammaglobulin, Thrombin, Fibrinfolie, Polybiolin und Immunglobuline mit gezielter Wirkung. 1980 wurde die Station umgebaut und die Ausstattung für die Herstellung von Plasmapräparaten unter Produktionsbedingungen erneuert: Fraktionierungstische, ein Reaktor sowie drei Gefriertrocknungsanlagen vom Typ KS-30 und LZ-30.

Modernisierung und Gegenwart (1985–heute)

1985 wurden für die Blutgewinnung Polymerbehälter eingeführt, wodurch die Konservierungsmethoden deutlich verbessert wurden. 1988 wurde ein Labor zur Diagnostik von AIDS, Hepatitis und Syphilis eingerichtet. 1992 nahm die Abteilung für technische Kontrolle ihre Arbeit auf. 1994 begann die Gewinnung von frisch gefrorenem Plasma. 1998 ermöglichte der Einsatz moderner Herstellungstechnologien und Anlagen der Firma Millipore die Produktion von Albumin, das internationalen Standards entspricht. 2003 führte das Labor für immunologische Standards einen Geltest mit ID-Karten zur Bestimmung der Blutgruppen und entsprechender Antikörper ein. 2004 führte die Abteilung für die Gewinnung von Blut und Blutkomponenten ein neues Verfahren zur Plasmagewinnung ein: die automatische Plasmapherese mit Autopheresis-C-Geräten. 2007 begann die Gewinnung von Thrombozyten von Spenderinnen und Spendern mittels Zytapherese mit dem Gerät Haemonetics MCS+. 2018 wurde die Thrombozytapherese mit dem Gerät Trima aufgenommen.

Bildungs- und wissenschaftliche Tätigkeit

Heute ist das Kommunale gemeinnützige Unternehmen „Regionales Blutspendezentrum Ternopil“ des Regionalrats Ternopil mit modernen Geräten ausgestattet und dient als Ausbildungsstätte für Medizinstudierende der Staatlichen Medizinischen Universität Ternopil I. J. Horbatschewskyj. Außerdem finden in unserer Einrichtung Informationskurse und Praktika für Transfusionsmedizinerinnen und -mediziner sowie Fortbildungskurse für medizinisches Fachpersonal der mittleren Ebene aus Bluttransfusionszentren und Bluttransfusionsabteilungen der Gesundheitseinrichtungen der Region statt.

Керівники Тернопільського обласного центру служби крові

Володимир Маринюк

1960–1977 р.

Валентин Олійник

1977–1987 р.

Петро Лучанко

1987–2024 р

Василь Хомінець

Керівник центру, громадський діяч та депутат Тернопільської обласної ради

Головні медичні сестри:

Антоніна Баніцька

1960–1978 р.

Марія Щерба

1978–1996 р.

Галина Хміль

1996–2000 р.

Оксана Петручок

2000–2024 р.

Галина Цар

2024–2025

Стахів Зоряна

2025 - до тепер

Історія закладу

КНП «Тернопільський обласний центр служби крові» ТОР нерозривно пов’язана з розвитком гемотрансфузійної допомоги в Україні. Пройшовши чотири ключових етапи становлення, наш заклад став сучасною медичною установою, яка відповідає українським та світовим стандартам якості.

Перші кроки становлення (1930–1941 роки)

Розпочинається становлення служби крові і невідкладної хірургії. У 1938 році в охороні здоров’я Радянського Союзу засновують перші обласні станції переливання крові. За свідченням історичних архівів, вже у 1940 році Тернопіль мав свою станцію переливання крові, що входила до 14 медичних закладів, які обслуговували тернополян.

Післявоєнне відновлення (1945–1965 роки)

До 1960 року станція переливання крові Тернопільської області знаходилася у місті Чортків. Будівництво спеціального приміщення у Тернополі розпочалося ще у 1958 році, а вже 1 січня 1960 року з’явився перший запис у книзі наказів зі згадкою Тернопільської обласної станції переливання крові. В цей період станція розпочала виготовлення таких компонентів крові: еритроцитарної маси, лейкотромбоцитарної маси, плазми тощо. Також активно впроваджувалися методики імуногематологічних досліджень крові.

Розвиток нових технологій заготівлі крові та її компонентів (1965–1985 роки)

У цей час відбувся суттєвий технологічний поступ. У відділі консервації крові започаткували заготівлю спиртокрові, гепаринової крові, еритрозависі, відмитих еритроцитів, фібриногену, антистафілококової плазми. 1967 рік – вперше запровадили метод заготівлі плазми – мануальний плазмаферез. 1970 рік – відкрили лабораторію фракціонування білків крові, де виготовляли альбуміни та антикореві імуноглобуліни. Згодом освоїли виробництво інших препаратів: антигемофільного гамаглобуліну, тромбіну, фібринової плівки, полібіоліну, імуноглобулінів направленої дії. 1980 рік – провели реконструкції станції, оновили обладнання для виготовлення препаратів плазми у виробничих умовах: фракційні столи, реактор, три сублімаційні установки КС – 30 та LZ-30.

Модернізація та сучасність (1985 рік – сьогодення)

1985 рік – для заготівлі крові почали застосовувати полімерні контейнери, що суттєво вдосконалило методи консервування крові. 1988 рік – створено лабораторію для діагностики СНІДу, гепатитів, сифілісу. 1992 рік – розпочав роботу відділ технічного контролю. 1994 рік – почали заготівлю свіжозамороженої плазми. 1998 рік – використання сучасних технологій виробництва препаратів на обладнанні фірми «Millipore» надало можливість отримати альбумін, який відповідає світовим стандартам. 2003 рік – в лабораторії імунологічних стандартів було впроваджено методику визначення груп крові та імунних антитіл до них в гелевому тесті із застосуванням ID–карт. 2004 рік – у відділі заготівлі крові і компонентів впроваджений новий метод заготівлі плазми – автоматичний плазмаферез на апаратах «Autopheresis – C. 2007 рік – заготівлю донорських тромбоцитів почали здійснювати із застосуванням цитаферезу на апараті «Haemonetics MCS+». 2018 рік – тромбоцитаферез почали проводити на апараті «Trima».

Освітня та наукова діяльність

Сьогодні КНП «Тернопільський обласний центр служби крові» ТОР оснащений сучасною апаратурою та є навчальною базою для студентів-медиків Тернопільського державного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського. Також на базі нашого закладу проводяться курси інформації та стажування для лікарів-трансфузіологів, а також курси підвищення кваліфікації середнього медичного персоналу центрів переливання крові та відділень переливання крові лікувально-профілактичних закладів області.