До нашого центру крові завітав особливий гість ❤️
Антону Вацику — 92 роки. 40 років свого життя він пропрацював машиністом, 52 рази здавав кров, став почесним донором і багато років розвивав донорський рух серед залізничників Тернополя.
Його історія із залізницею почалася ще у 1952 році. А до донорства Антона Петровича привів випадок, який запам’ятався на все життя. Під час лікування в лікарні поруч із ним лежав колега після операції.
«Він був білий, як крейда. Йому почали переливати кров, і я побачив, як він буквально на очах оживає. Запитав у медсестри: “Це кров?”. Після того вирішив і сам стати донором».
Так почалася ще одна важлива частина його життя. Антон Вацик не лише сам регулярно здавав кров, а й залучав до донорства колег. Він очолював осередок Червоного Хреста на залізниці, де сформувався потужний донорський рух.
Один із моментів, який особливо запам’ятався пану Антону, — землетрус у Вірменії 1988 року. Тоді залізничники оперативно організували здачу крові для постраждалих і за кілька днів зібрали 100 доз для відправлення на допомогу людям, за що отримали найвищу нагороду.
Сьогодні, у свої 92 роки, пан Антон переконаний, що донорство також стало одним із секретів його довголіття.
«Я думаю, що своїм довголіттям певною мірою завдячую і донорству. Я здав кров 52 рази — і ніколи про це не шкодував».
92 роки. 40 років за кермом локомотива. 52 донації. І десятки людей, яких свого часу він також привів у донорство.
Дякуємо Антону Вацику за цю зустріч і за приклад, який не втрачає своєї сили навіть через десятиліття.
Бо часи змінюються, а потреба допомагати іншим залишається. І донорство — один із найпростіших способів це зробити 🩸 Бачити менше